Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб.
Боязливий, боязний, -а, -е. = боязкий
Будженина, -ни, буджениця, -ці, ж. = бужанина 1.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Клочкуватий, -а, -е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати... довгу клочкувату бороду.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Прати, перу́, -ре́ш, гл.
1) Стирать, мыть. Буду хуста прати.
2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати.
Суята, -ти, ж. Затруднительное положеніе, безпокойство.
Тем'яжити, -зку, -жиш, гл. Угнетать, держать долго въ принужденіи. Тем'яжив нас мало не цілий день мировий на сході, все щоб на розмір пристали, а ми не хтіли.