Брязкун, -на, м. = брязкало 2. К дияволу кармазинів! — загукала громада... — Вони тільки вміють бряжчати шаблями, а тоді де були ці брязкуни, як безбожний Радивил загуркотав із гармат?
Горю́-дуб, горю́-ду́ба, м. Родъ игры. То же, что и горѣлки.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела.
Зрок, -ку, м. Зрѣніе. Бог дав усім люлям однаковий зрок.
Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Нажира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. наже́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. Нажираться, нажраться. Ніяк не нажереться.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека.
Чубко, -ка, м. = одуд.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука.