Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

люлина
люлі-люлі
люлочник
люлька
люльок
люлю-сю!
люля
люляння
люлята
люляти
люнтра
люнути
люстерко
люстрина
люстриновий
люстро
люстровий
люсувати
лют
лютень
лютер
лютерський
лютий
лютити
лютитися
лютість
лютно
люто
лютор
лютощі
лютровий
лютування
лютувати
лютуватися
лють
люципер
люшенний
люшенька
люшки
люшня
ля I
ля II
лябдати
лявр
лягати
ляги
лягмо
лягови
ляговитися
лягома
лягти
лягчи
ляда I
ляда II
ляда III
лядащий
лядаякий
лядвенець
лядер
лядина
лядник
лядо
лядобієць
лядський
лядувати
лядунка
лязурок
ляк
лякання
лякати
лякатися
лякливий
лякучий
лялечка
лялька
лялько
ляля
ляма
лямент
ляментувати
лямець
лямівка
лямка
лямпа
лямпада
лямпарт
лямпартовий
лямпас
лямувати
лямцеві чоботи
лямчитися
лямщик
лянний
ляп!
ляпавиця
ляпанець
ляпанина
ляпання
ляпас
ляпати
ляпка
ляпкатися
ляпнути
ляпонути
ляпота
ляпотіти
ляпотнява
ляпуна
лярва
ляса
лясавці
ляси
ляск
ляскання
ляскати
ляскіт
ляскотіти
ляскотня
ляснути
лясь!
Бочкур, -ра, м. = очкур. Kolb. І. 35.
Гамалик, -ка, м. Задняя часть шеи. Козаки сами там пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику. К. ЧР. 354.
Ладнати 2, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам'янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Невістчин, -на, -не. Невѣсткинъ. Не невістка, так невістчина плахта. Ном. № 2820.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене. Левиц. І. 529.
Пательня, -ні, пате́ля, -лі, ж. Сковорода. Бердич. Брацл. у.
Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Словини, -вин, мн. = сватання? О. 1862. IV. Рус. вес. надъ Збручемъ, 2.
Утискати, -каю, -єш, сов. в. утиснути, -сну, -неш, гл. 1) Притѣснять, притѣснить. 2) Втискивать, втиснуть, вдавить, вогнуть во что. Як ухопить.... царевича, та в мідний тік так по коліна і втисла. ЗОЮР. ІІ. 52. 3) Только сов. в. Всунуть. А Солов'їха і свого носа туди таки втисла, — т. е. вмѣшалась туда. Левиц. ПЙО. 371. 4) Только сов. в. Втащить. Пішов Денис — сірка втне. Ном. № 6399.
Нас спонсорують: