Витолочувати, -чую, -єш, сов. в. витолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать. Не дали мені й зібрать того ячменю, увесь витолочили. Всю траву витолочили гуляючи.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Дотягти́, -ся. Cм. дотягати, -ся.
Индик, -ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Посип индикам, гусям дай. Надувся, як индик.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Корзити гл. = корзати.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ).
Підманути, -ну́, -не́ш, гл. = підманити. Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).