Мурова́ниця, -ці, ж. Каменный домъ.
Навтина́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Отрубить (во множествѣ). 2) Наурѣзывать.
Осмішкуватися, -куюся, -єшся, гл. Усмѣхаться. Текля осмішкувалась.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Підпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл.
1) Подплывать, подплыть.
2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає.
3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Скринечка, -ки, ж. Ум. отъ скриня.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою.
Упинати, -наю, -єш, сов. в. уп'ясти́, упну, -неш, гл. Впускать, впустить (когти). уп'ясти очі. Уставиться глазами. Уп'явши очі у кінець ґнота, божевільно дивився на світло.
Шмарити Cм. шмаряти.