Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. Зола то червоніла, то блідла.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги.
Набо́жник, -ка, м. Полотенце (вышитое или тканое съ узорами), надѣваемое, для украшенія, на иконы.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Примучити Cм. примучувати.
Притруд, -ду, м. = підбій 3. Cм. набій.
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл.
1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях.
2) Распускаться, распуститься. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий.
Шарило, -ла, с. раст. Echium vulgare L.