Колос, -су, м.
1) Колось. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить. Шумить золотим колосом пшениця.
2) Часть косы (орудія), находящаяся передъ ея концомъ, носкомъ. Ум. колосо́к.
Насмикати Cм. насмикувати.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна.
Перехресний, -а, -е. Перекрестный. Приїздить на перехресну дорогу, аж там стовп стоїть. Вийшли на степ і стали на перехреснім шляху. перехресне вікно. Въ боковой сторонѣ крыши гуцульской хаты: маленькое окошечко въ формѣ креста, безъ стекла, для выхода дыма.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Розлучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. розлучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Упасти 1 Cм. упадати.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля.
