Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицяння

Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЯННЯ"
Баритися, -рюся, -ришся, гл. Медлить, мѣшкать. Неси, доню, не барися. Чуб. V. 69.
Бастрюк, -ка, м. = байстрюк.
Класик, -ка, м. Классикъ.
Ма́та, -ти, ж. Родъ толстой рогожи изъ соломы.
Му́рин, -на, м. 1) Мавръ. Отелло, венецький мурин. (Шекспірові твори... поперекладав П. Куліш. І). 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 436.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю. Стор. МПр. 84. 2) Не должный.
Ножаний и ножений, -а́, -е́. Ножной; къ ногамъ относящійся, на ногахъ находящійся. Ножана ступа. Сим. 139. Ножені пальці. Мнж. 42.
Поримарювати, -рю́ю, -єш, гл. Позаниматься шорничествомъ.
Посипання, -ня, с. Посыпаніе.
Шворочка, -ки, ж. Ум. отъ шво́рка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.