Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ.
Вірш, -шу, м. Стихъ. вірші. Стихи стихотвореніе. Латинський віршник.....як пак його?.. Ну той, за якого мене в Брацтві випарили різками, як отець ректор піймав у мене за халявою його мудрі вірші.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. Живосилом не повінча.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка!
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком.
Попереду нар.
1) Впереди, спереди. Сам хорунжий попереду йде.
2) Впередъ, напередъ. І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться. Посилає мене... попереду, а сам мусить би то йти за нами.
3) Сперва, сначала. Ум. попередо́чку. Летить зозуленька попередочку.
Попогарикати, -каю, -єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться.
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. .
Розоначити, -чу, -чиш, гл. Растрепать въ разныя стороны, расплести. Розоначити волоси.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.
