Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Кракун, -на, м. Воронъ.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Писарь, -ря, м.
1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. Ум. писарець, писарьок. писарчик.
Примогти, -жу, -жеш, гл. Быть въ силахъ, мочь. Прими би, — очима ззів. Приміг би, — крізь землю пішов. Як би приміг малювати, то намалював би.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. — зуби. Стиснуть зубы.
Утовкти, -чу, -чеш, гл. Утолочь.
Шляхтонька, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.
