Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лист

Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Ном. № 11035. Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. МВ. ІІ. 74. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. Грин. III. 243. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! Н. Вол. у. 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Мет. 244. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. АД. І. 209. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. (Подольк. г.). КС. 1893. VII. 75. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. КС. 1887. VI. 463. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. КС. 1891. VI. 373, 374. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. Левиц. І. 514. В саду листоньки шумлять. Грин. III. 168. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Мет. 73. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Федьк. І. 39. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Мет. 79. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує. Мил. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСТ"
Битливий, -а, -е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Конст. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міусск. окр.
Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Гарфа, -фи, ж. Арфа. По під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Напоумля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напоу́мити, -млю, -миш, гл. Вразумлять, вразумить, научать, научить, надоумливать, надоумить, наставлять, наставить на добрый путь. Напоумте... Скажіть, будь ласка, як би ви мойому лиху запобігли. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Чуб. І. 147. Обертається й озирається Марина. Левиц. І. 83. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Чуб. V. 264. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. О. 1862. III. 32. 3)до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ном. № 523. 4)з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. Грин. III. 641. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. МВ. (КС. 1902. X. 144). Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. Гол. IV. 494. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 8)чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Мет. 257. Обернися порося на карася. Ном. № 119. В сумне стогнання обертались речі. К. ХП. 52.
Підмітати, -та́ю, -єш, гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Тіло, -ла, с. 1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. Ном. № 8509. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. Мнж. 22. спасти з тіла. Похудѣть. 2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився. Гол. II. 469. 3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. Вх. Пч. І. 10. б) Stipa pennata. Лв. 102. 4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Фасчина, -ни, ж. = фаска. Фр. (Желех.)
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.