Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан.
Видочок, -чка, м. Ум. отъ вид.
Догаря́ти и догоряти II, -ряю, -єш, гл. 1) Интересовать, сильно занимать, затрогивать. Дівка засватана, то її не догаряють вечерниці. Більш нікому не догоря, як тобі, родичеві. 2) Допекать, донимать. Його нічого не догаряє, то що йому. Жінка йому групко догаряє за свою худобу.
Досни́тися, -сню́ся, -сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Провірити Cм. провіряти.
Сонниці, -ць, ж. мн. = сонливиці. Нате, вам ночниці, оддайте нам сонниці.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло.
