Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти.
Йори, -рів, м. мн. Названіе буквы Ы (въ Галиціи).
Клепання, -ня, с.
1) Кованіе.
2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Лабка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ ступі. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на припічку комін въ гуцульской печи. 4) куреча лабка. Раст. Lycopodium.
Наслинювати, -нюю, -єш, сов. в. наслинити, -ню, -ниш, гл.
1) Наслюнивать, наслюнить, смачивать, смочить слюной.
2) Слюнявить, наслюнявить.
Німчай, -чая, м. Нѣмецъ. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая.
Твердий, -а, -е. 1) Твердый.
2) Крѣпкій. Дзеркало ясне з твердої сталі. Благословіть дітей своїх твердими руками. Щоби він пошукав меду та твердого. Твердий жаль. Твердий сон.
3) Суровый, жестокій. Тверду війну будемо мати. Тверда зіма. Ум. тверденький, твердесенький. Такий, рибцю, тверденький жаль.
Тикало, -ла, м.
1) Говорящій на «ты».
2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ.
Чезнути, -ну, -неш, гл. Исчезать.
