Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. 2) = гайстра.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Легко́ду́х, -ха, м. 1) Изнѣженный, слабый человѣкъ. 2) Малодушный человѣкъ. Тілько легкодухам здається, що наша сила ніщо, супротив тієї сили, що рине на нас. «Гей, хто зо мною вийде битись, покоштувати стусанів?»... Дарес довгенько дожидався, мовчали всі, ніхто не йшов, з ним всякий битися боявся, собою страху всім задав. « Так ви, бачу, всі легкодухи, передо мною так як мухи і пудохвети наголо!». Легкодухів між ними не буває: ні слово нас, ні діло не злякає.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан.
Плакати, -чу, -чеш, гл. Плакать.
Румсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. Що ж Хівря? Румсає.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Стемнілий, -а, -е. Стемнѣвшій.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.