Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Виросток, -тка, м. Подростокъ. У мене діти ще не великі: так, виростки собі. Екатер. у. (Залюбоск.). Ум. ви́росточок. Такий хлопчук, виросточок уже чималий.
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
За́мах, -ху, м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. Н. Вол. у. одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. О. 1862. VII. 33. під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. Верхнеднѣпр. у. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє. К. Кр. 15.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.  
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Ме́рчик, -ка, м. Маленькій покойникъ, трупикъ. Желех.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство. Ном. № 5509.
Позагороджувати, -джую, -єш, гл. Загородить (многое).
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у.
Рижий, -а, -е. Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525., Ум. риженький.
Нас спонсорують: