Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Виточна Миш Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 231.
Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.
Згнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. = знущатися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається. Шевч. 21.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Ном. № 1808. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. Ном. № 11043. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх. Ном. № 2277.
Побиватися, -наюся, -єшся, гл. 1) Биться, трепетать. Риба... тріпалась, побивалась в сітці. Левиц. І. 109. 2) Безпокоиться, заботиться, бороться съ препятствіями. Ми повинні побиваться, щоб він ширився у нас. О. 1862. І. 66. Мовчки собі побивалось, мовчки у Бога фолі просило. Г. Бар. 16. Я й роспитую иноді про його лихо, як він побивавсь у світі змалку. Г. Барв. 357. Б'ється, б'ється та й побивається моє серденько без тебе. Чуб. V. 127. Мати за дітьми да побивається. Чуб. V. 712.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Пооб'їдати, -да́ю, -єш, гл. Объѣсть (во множествѣ). Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб'їдають. Богодух. у.
Роїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.
Упадатися, -дається, гл. безл. Случаться. Гол.
Хвалько, -ка, м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680.
Нас спонсорують: