Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Бусько, -ка, м. 1) = бусель. 2) мн. буськи. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться. МВ. (О. 1862. III. 53).
Ми́ша, -ші, ж. Мышь. Коли мишей боїшся, на воротях повісся. Ном. № 8767. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. Ном. № 8068. годі тобі мишей топтати! — Говорятъ тому, кто ходить, топчется безъ дѣла. Грин. І. 233. Ум. мишка.
Над пред. 1) Съ творит, пад.: Надъ. Стоїть явір над водою. Н. п. Зозуля літала над нами куючи. Простяг, гріє руки над полум'ям червоним. МВ. ІІ. 26. І царюватиме він над домом. Єв. Л. І. 33. 2) Съ винит. пад., при обозначенія времени: подъ, къ. В п'ятницю над вечір мати і кликнули нас. ЗОЮР. II. 283. 3) Съ винит. пад. при обозначеніи предмета, къ которому направлено дѣйствіе: къ. Ой вийду я над річеньку та й стану думати. Гол. І. 361. 4) Въ видѣ нарѣчія: выше, лучше, болѣе, сверхъ. Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Я принесла грошей додому над сотню. Г. Барв. 249. Тому чоловікові уже над сто літ. О. 1862. V. 93. Люблю її як сам себе — над срібло, над злото. Гол. III. 393. Не знайдеш річки над Дніпро глибокий, не знайдеш правди над святу простацьку, а ні одваги в серці над козацьку. К. ЦН. 182. Над смерть біди не буде. Ном. Зімою вже ніхто над його скотини не доглядить. Г. Барв. 295. Не буде вже над мою першу милу. МВ. І. 7. Над часто стоитъ при сравнительной степени. Над його розумнішого я не бачив. Над Марусю нема кралі кращішої. Старод. у.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Роґлик, -ка, м. = рогач 4. Вх. Пч. Н. 27.
Утаборитися, -рюся, -ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи. Потоцького ждучи. К. Досв. 15.
Нас спонсорують: