Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
А́йкало, -ла, ж. = Ая́йкало.
Бесідливий, -а, -е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Ватажникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть овечьимъ пастухомъ.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Голічерева нар. = голівчерева. Голічерева лежить на воді. Харьк. у.
Здарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Подарить, надавать подарковъ. Здарували йому на весіллі чотирі карбованці. Черк. у. Чорниці, які милостиві, здарували їй що мога. МВ. ІІ. 164.
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
На́дзелень нар. Недозрѣлымъ. Жали жито ще надзелень.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Нас спонсорують: