Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Жморну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Швырнуть. Аби тобов під лаву жморнуло. Гол.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку. Ном. № 9262.
Лихва́рка, -ки, ж. Ростовщица.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.
Розгардія, -дії, ж. = розгардіяш. Вх. Лем. 461.
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.
Сиродій, -дою, м. Сырое молоко.
Цигарпара, -ри, ж. Загородная прогулка, маевка. Хиба ти забув, як нас возив на цигарцару у той лісок, що за містом? Воронеж. г.
Нас спонсорують: