Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

льонний
льонок
льонок 2
льонток
льоп!
льопати
льопи
льос
льот
льоток
льох
льоха
льоховиця
льошка
люб
люба
любайстер
любайстровий
любанка
любас
любаска
любасок
любасочка
любва
любезний
любець
любжа
любидра
любижник
любий
люби-мене
люби-мене-не покинь
любиста
любистина
любисток
любити
любитися
любитки
любісінький
любісінько
любість
любісько
любка
любко
люблений
любливий
люблин
любля
люблязний
люблязно
люблянка
люблята
любо
любов
любовець
любовний
любовність
любовно
любомудр
любонь
любонька
любосний
любота
любочка
любощі
любрик
любування
любувати
любуватися
любуня
любусь
любця
любчик
любчина
люб'язний
люб'язно
люб'ята
люб'ячий
люд
люде
людина
людиний
людинка
людинячий
людиська
людища
людки
людний
людність
людніти
людно
людовий
людожер
людожерний
людоїд
людоїдний
людоїдство
людоїдський
людоньки
людоріз
людославний
людство
людський
людськість
людці
людяка
людяний
людяність
люз
люза
люзний
люзняк
люзованець
люзувати
люзуватися
люла
люлечка
люлечки
люлешний
люлешник
Відтоплювати, -люю, -єш, сов. в. відтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Отогрѣвать, отогрѣть въ печи сметану, простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась. Відтопила сиру глечик. Харьк. 2) Отваривать, отварить. А забудьків одтопивши, підмостить напиться, то й не стане за ледащо любочка нудиться. Мкр. Н. 5.
Зайчи́ха, -хи, ж. Самка зайца.
Керва, -ви, кервавий и пр = крів, крівавий и пр.
Нада́ння, -ня, с. Пожалованіе. Королівське наданнє володимерського і берестейського владицтва отцеві... Жовковського. К. ХП. 65.
Оклій, -лія, м. и оклія, -лії, ж. Рыба: Aspius lucidus. Вх. Пч. II. 18.
Перезіхати, -ха́ю, -єш, гл. Перестать зѣвать.
Страшило, -ла, с. 1) Страшилище. 2) Снарядъ для вспугиванія рыбы при ловлѣ ея. Kolb. І. 73.
Таскати, -ка́ю, -єш, гл. Таскать. Він і таска її (відьму) на собі до світа. Драг. 71. Свиня солому таскає, — холод буде. Шейк.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Нас спонсорують: