Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

льонний
льонок
льонок 2
льонток
льоп!
льопати
льопи
льос
льот
льоток
льох
льоха
льоховиця
льошка
люб
люба
любайстер
любайстровий
любанка
любас
любаска
любасок
любасочка
любва
любезний
любець
любжа
любидра
любижник
любий
люби-мене
люби-мене-не покинь
любиста
любистина
любисток
любити
любитися
любитки
любісінький
любісінько
любість
любісько
любка
любко
люблений
любливий
люблин
любля
люблязний
люблязно
люблянка
люблята
любо
любов
любовець
любовний
любовність
любовно
любомудр
любонь
любонька
любосний
любота
любочка
любощі
любрик
любування
любувати
любуватися
любуня
любусь
любця
любчик
любчина
люб'язний
люб'язно
люб'ята
люб'ячий
люд
люде
людина
людиний
людинка
людинячий
людиська
людища
людки
людний
людність
людніти
людно
людовий
людожер
людожерний
людоїд
людоїдний
людоїдство
людоїдський
людоньки
людоріз
людославний
людство
людський
людськість
людці
людяка
людяний
людяність
люз
люза
люзний
люзняк
люзованець
люзувати
люзуватися
люла
люлечка
люлечки
люлешний
люлешник
Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Мо́лоч горо́довий, м. Раст. Leontodon taraxacum. Шух. І. 21.
Навпір нар. Наперекоръ, въ пику. Навпір робе. НВолынск. у.
Підперізувати, -зую, -єш, сов. в. підперезати, -жу, -жеш, гл. Подпоясывать, подпоясать. Підпережи хлопця. Мати Юрася родила, місяцем обгородила, сонечком підперезала. Мет. 180.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Прядів'яний, -а, -е. Пеньковый. Прядів'яне полотно. Н. Вол. у.
Хмереччя, -чя, с. 1) Вѣтви, отрубленныя съ дерева. Н. Вол. у. 2) Чаща лѣсная. Поп. 226.
Нас спонсорують: