Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

льонний
льонок
льонок 2
льонток
льоп!
льопати
льопи
льос
льот
льоток
льох
льоха
льоховиця
льошка
люб
люба
любайстер
любайстровий
любанка
любас
любаска
любасок
любасочка
любва
любезний
любець
любжа
любидра
любижник
любий
люби-мене
люби-мене-не покинь
любиста
любистина
любисток
любити
любитися
любитки
любісінький
любісінько
любість
любісько
любка
любко
люблений
любливий
люблин
любля
люблязний
люблязно
люблянка
люблята
любо
любов
любовець
любовний
любовність
любовно
любомудр
любонь
любонька
любосний
любота
любочка
любощі
любрик
любування
любувати
любуватися
любуня
любусь
любця
любчик
любчина
люб'язний
люб'язно
люб'ята
люб'ячий
люд
люде
людина
людиний
людинка
людинячий
людиська
людища
людки
людний
людність
людніти
людно
людовий
людожер
людожерний
людоїд
людоїдний
людоїдство
людоїдський
людоньки
людоріз
людославний
людство
людський
людськість
людці
людяка
людяний
людяність
люз
люза
люзний
люзняк
люзованець
люзувати
люзуватися
люла
люлечка
люлечки
люлешний
люлешник
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144. 2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай. Ном.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Облупуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. облупатися, -паюся, -єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Почубеньки, -ків, мн. Трепаніе за волосы. почубе́ньків дати. Оттрепать за волосы. Ном. № 3854.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка. ЗЮЗО. І. 131.
Нас спонсорують: