листатий
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Сьогорішній очерет такий листатий. Тьохнув соловейко на листатому клені. Ум. листатенький. Любисток листатенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 362.
Том 2, ст. 362.