Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

литвинчики

Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВИНЧИКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТВИНЧИКИ"
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Замо́жніти, -нію, -єш, гл. Разживаться, богатѣть.
Мазі́йка, -ки, ж. Мазуха, мазунья.
Мерша́, -ші, ж. Падаль. Шух. І. 22. Вх. Зн. 35.
Перенайти, -йду, -деш, гл.кого́. Перетянуть кого на свою сторону. Вх. Лем. 447.
Пластовень, -вня́, м. Хлопья снѣгу. Сніг іде пластівнями.
Повинен, -нна, -не = повинний. Скарай, Боже, хто з нас винен, хто не любить, як повинен. Грин. III. 242. Я царь — ти повинен мене слухати. Рудч. Ск. II. 159.
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Цитриновий, -а, -е. Лимонный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИТВИНЧИКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.