Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личман

Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ном. № 4411. Ломаку під руку, да й лиги! Ном. № 11047. Та лиги! Мнж. 95.
Невидомий, -а, -е. Темный, непроглядный. Темна нічка, невидома. Гол. III. 440.
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. 2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Черемуха и черемха, -хи, ж. Раст. Prunus fadus L. ЗЮЗО. І. 133. Викопаю я черемху в темному лугу. Грин. III. 199. Ум. чере́мушка. Грин. III. 199.
Чиркот, -та, м. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.