Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личман

Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Вистерігатися, -гаюся, -єшся, сов. в. вистерегтися, -режуся, -жешся, гл. Остерегаться, остеречься. Пий, та не впивайся, між чужими людьми вистерігайся. Ном. № 224.
Відбірний, -а, -е. = добірний. Та й усе женці та й одбірнії. АД. I. 79.
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Костяний и косцяний, -а́, -е́ = кістяний. На тобі костяного зуба, а мені дай залізного. Рудч. Ск. Баба-Яга — косцяна нога. Ном. № 241.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Підмезинний палець. Безымянный палецъ. Зміев. у.
Потерти Cм. потирати.
Приходящий, -щого, м. Захожій, гость. Скнарість така! І звичаю сього нема, щоб на столі хліб був на приходящого. Г. Барв. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.