Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личман

Личма́н, -на, м. 1) Старшій пастухъ, чаще: старшій пастухъ овецъ. О. 1862. X. 45. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. Ном. № 752. Змалечку біля овець. Ось уже років з двадцять, як личманом. 2) Жетонъ, крупное металлическое украшеніе, носимое женщинами на шеѣ. 3) Оплеуха. Дав му личмана. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧМАН"
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Відмін, -ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, обмін несе. АД. І. 100.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса. Ном. II.
Ма́тюнка, -ки, ж. = матінка. А донечки хустки на піл, матінці до ніг. Мет.
Переповня, -ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни. АД. І. 94.
Реч, -чі, ж. = річ.
Цвонястий, -а, -е. О колесѣ: съ составнымъ ободомъ. Цвонясті колеса. Литин., Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.