Відшукувати, -кую, -єш, сов. в. відшукати, -каю, -єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його.
Дори́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. дори́ватися, -паюся, -єшся, гл. Отворять и затворять дверь до тѣхъ поръ пока... Дорипався, що зовсім вихолодив хату.
Заколупи́ти, -плю, -пиш, гл. Ковырнуть. Як глянули на його, то аж серце їх заколупило.
Запа́лка, -ки, ж. Спичка. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити.
Засіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. При обмазкѣ стѣнъ слегка побѣлить бѣлою глиной (худшимъ сортомъ) по сѣрой. Новомоск.
Погаданка, -ки, ж. Мысль, дума. І вид його ясний мов засмутився якоюсь погаданкою тяжкою.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. Дівчата коло мене скупчились.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
Храплє, -ля, с. = храпа.