Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лельом-полельом
леля
леляк
лем
лемак
лемачка
лембик
леме
лемент
лементарь
лементіти
лементування
лементувати
лементуватися
лемеха
лемехуватий
лемешик
лемзати
лемзіти
лемич
леміш
лемішечка
лемішка
леміщаний
лемківський
лемківщина
лемко
лемнути
лендерево
леніти
ленний
лено
лента
лентавий
лентюх
ленути
леопард
леп
лепеснути
лепетайло
лепетати
лепетень
лепетиця
лепетіння
лепетіти
лепетливый
лепетун
лепетуха
лепетя
лепеха
лепехуватий
лепець
лепешник
лепешняк
лепістка
лепіх
лепішник
лепок
лепорт
лепортувати
лепський
лепсько
лепта
лептиця
лепух
лепуховий
лепчиця
лескіт
лесливий
лесний
лест
леста
лестатися
лестець
лестивий
лестивість
лестиво
лестити
леститися
лестівочка
лестка
лестками підійти
лестний
лестощі
лестун
лесть
лесь
лет
летарг
летаргичний
летіти
летючий
летяга
летяжний
летячий
лехваря
лехкий
леш
лешко
лещата
ли
либ
либавка
либак
либати
либацький
либерія
либець
либити
либой
либоніти
либонь
либці
ливень
ливний
ливрити
лигати
лигатися
лиги
лигирь
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Застру́гувати, -гую, -єш, сов. в. заструга́ти, -жу́, -жиш, гл. Застрагивать, застрогать, заострить.
Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. Н. п. пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). у-пень. До чиста, совершенно. Рубати у-пень увесь народ. ЗОЮР. І. 120. Ляхів, мостивих панів, у-пень рубайте. Макс. Та бодай же ти, корчмо... та й у-пень згоріла. Грин. III. 286. на пні хліб. Хлѣбъ на корню. посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. Левиц. І. 306. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (Cм.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Шух. I. 166. Ум. пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, — хоче його з'їсти. Рудч. Ск. І. 72. мати собі на пеньку. Имѣть въ виду. Ольгоп. у.
Позахлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Забрызгаться (о многихъ). Як підемо по воду та як почнемо одна на одну хлюпати, позахлюпуємось так, що аж тече. Богодух. у.
Розроблювати, -люю, -єш, розробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розробити, -блю́, -биш, гл. Разрабатывать, разработать.
Скісок, -ска, м. 1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11. 2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. Черк. у. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ. Мнж. 182.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман. Чуб. І. 278.
Нас спонсорують: