Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лельом-полельом
леля
леляк
лем
лемак
лемачка
лембик
леме
лемент
лементарь
лементіти
лементування
лементувати
лементуватися
лемеха
лемехуватий
лемешик
лемзати
лемзіти
лемич
леміш
лемішечка
лемішка
леміщаний
лемківський
лемківщина
лемко
лемнути
лендерево
леніти
ленний
лено
лента
лентавий
лентюх
ленути
леопард
леп
лепеснути
лепетайло
лепетати
лепетень
лепетиця
лепетіння
лепетіти
лепетливый
лепетун
лепетуха
лепетя
лепеха
лепехуватий
лепець
лепешник
лепешняк
лепістка
лепіх
лепішник
лепок
лепорт
лепортувати
лепський
лепсько
лепта
лептиця
лепух
лепуховий
лепчиця
лескіт
лесливий
лесний
лест
леста
лестатися
лестець
лестивий
лестивість
лестиво
лестити
леститися
лестівочка
лестка
лестками підійти
лестний
лестощі
лестун
лесть
лесь
лет
летарг
летаргичний
летіти
летючий
летяга
летяжний
летячий
лехваря
лехкий
леш
лешко
лещата
ли
либ
либавка
либак
либати
либацький
либерія
либець
либити
либой
либоніти
либонь
либці
ливень
ливний
ливрити
лигати
лигатися
лиги
лигирь
Ґуцьо́к, -цька́, м. То же, что и ґудзик 3: узелокъ на веревкѣ, нити. Сидів сивий дід і розмотував великий клубок і в'їзав ґуцки. Гн. II. 184.
Джереля́ний, -а, -е. = Джерельний. Джереляна вода здоровша, ніж річна. Харьк. у.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. Ном. № 14029. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця. Чуб.
Користне нар. = користно.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви. Шух. І. 237.
Приборкати Cм. приборкувати.
Совгач, -ча, м. Песть въ сукновальнѣ. Мик. 481.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Нас спонсорують: