Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лельом-полельом
леля
леляк
лем
лемак
лемачка
лембик
леме
лемент
лементарь
лементіти
лементування
лементувати
лементуватися
лемеха
лемехуватий
лемешик
лемзати
лемзіти
лемич
леміш
лемішечка
лемішка
леміщаний
лемківський
лемківщина
лемко
лемнути
лендерево
леніти
ленний
лено
лента
лентавий
лентюх
ленути
леопард
леп
лепеснути
лепетайло
лепетати
лепетень
лепетиця
лепетіння
лепетіти
лепетливый
лепетун
лепетуха
лепетя
лепеха
лепехуватий
лепець
лепешник
лепешняк
лепістка
лепіх
лепішник
лепок
лепорт
лепортувати
лепський
лепсько
лепта
лептиця
лепух
лепуховий
лепчиця
лескіт
лесливий
лесний
лест
леста
лестатися
лестець
лестивий
лестивість
лестиво
лестити
леститися
лестівочка
лестка
лестками підійти
лестний
лестощі
лестун
лесть
лесь
лет
летарг
летаргичний
летіти
летючий
летяга
летяжний
летячий
лехваря
лехкий
леш
лешко
лещата
ли
либ
либавка
либак
либати
либацький
либерія
либець
либити
либой
либоніти
либонь
либці
ливень
ливний
ливрити
лигати
лигатися
лиги
лигирь
Богобоязно, нар. = богобійно.
Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Дівина, -ни, ж. Раст. Oenothera biennis. Лв. 100.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. Угор. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. Вх. Уг. 253. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. О. 1862. І. 77. Ум. за́голо́вочок.
Ле нар. = лем. Желех.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Поруб, -бу, м. 1) Порубка, рубка. Це дрова і тріски ще вохкі, — вчорашнього порубу. Рк. Левиц. 2) Раны? І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським. К. МБ. X. 13.
Пристаркуватий, -а, -е. 1) Пожилой. Якась пристаркувата пані. МВ. І. 24. 2) Старообразный.
Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.
Нас спонсорують: