Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лельом-полельом
леля
леляк
лем
лемак
лемачка
лембик
леме
лемент
лементарь
лементіти
лементування
лементувати
лементуватися
лемеха
лемехуватий
лемешик
лемзати
лемзіти
лемич
леміш
лемішечка
лемішка
леміщаний
лемківський
лемківщина
лемко
лемнути
лендерево
леніти
ленний
лено
лента
лентавий
лентюх
ленути
леопард
леп
лепеснути
лепетайло
лепетати
лепетень
лепетиця
лепетіння
лепетіти
лепетливый
лепетун
лепетуха
лепетя
лепеха
лепехуватий
лепець
лепешник
лепешняк
лепістка
лепіх
лепішник
лепок
лепорт
лепортувати
лепський
лепсько
лепта
лептиця
лепух
лепуховий
лепчиця
лескіт
лесливий
лесний
лест
леста
лестатися
лестець
лестивий
лестивість
лестиво
лестити
леститися
лестівочка
лестка
лестками підійти
лестний
лестощі
лестун
лесть
лесь
лет
летарг
летаргичний
летіти
летючий
летяга
летяжний
летячий
лехваря
лехкий
леш
лешко
лещата
ли
либ
либавка
либак
либати
либацький
либерія
либець
либити
либой
либоніти
либонь
либці
ливень
ливний
ливрити
лигати
лигатися
лиги
лигирь
Гайдамацький, -а, -е. Гайдамаческій Cм. гайдамака. Ном. № 4258.
Завину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = завитися 2. 2) О цвѣтахъ: свертываться, складывать лепестки. Завинулась калинонька, та й не роспускає. Рудан. І. 15.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Ковання, -ня, с. = кування.
Міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. Ном. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. АД. Голий як міч, гострий як бритва. Ном. № 1526. А позад війська мечем махає. Чуб. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Кв. І. 111. Ум. мечик.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Пальма, -ми, ж. Раст. Пальма. Морд. Оп. 63. Не буде він, мов пальма, зеленіти. К. Іов. 34.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Нас спонсорують: