Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лельом-полельом
леля
леляк
лем
лемак
лемачка
лембик
леме
лемент
лементарь
лементіти
лементування
лементувати
лементуватися
лемеха
лемехуватий
лемешик
лемзати
лемзіти
лемич
леміш
лемішечка
лемішка
леміщаний
лемківський
лемківщина
лемко
лемнути
лендерево
леніти
ленний
лено
лента
лентавий
лентюх
ленути
леопард
леп
лепеснути
лепетайло
лепетати
лепетень
лепетиця
лепетіння
лепетіти
лепетливый
лепетун
лепетуха
лепетя
лепеха
лепехуватий
лепець
лепешник
лепешняк
лепістка
лепіх
лепішник
лепок
лепорт
лепортувати
лепський
лепсько
лепта
лептиця
лепух
лепуховий
лепчиця
лескіт
лесливий
лесний
лест
леста
лестатися
лестець
лестивий
лестивість
лестиво
лестити
леститися
лестівочка
лестка
лестками підійти
лестний
лестощі
лестун
лесть
лесь
лет
летарг
летаргичний
летіти
летючий
летяга
летяжний
летячий
лехваря
лехкий
леш
лешко
лещата
ли
либ
либавка
либак
либати
либацький
либерія
либець
либити
либой
либоніти
либонь
либці
ливень
ливний
ливрити
лигати
лигатися
лиги
лигирь
Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Гліб. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). Чуб. ІІІ. 9. 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. Котл. Ен. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Чуб. VII. 432. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Кв. І. 132. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатер. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
Гита, -ти, ж. Доска, составляющая 1/8 распиленнаго и расколоннаго древеснаго ствола. Сумск. у. Вас. 148.
Гладуш, -ша, м. Глиняный кувшинъ. Котл. МЧ. 465. Cм. гладушка, гладущик.
Надивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Надивиться. Вже й надивувався, вже й намилувався. Чуб. V. 283.
Нещасливо нар. Несчастливо; неудачно.
Перепиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перепитися, -п'юся, -п'єшся, гл. Перепиваться, перепиться, упиться. Не слухайте, се він перепивсь та з п'яну химери погнав. Кв.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.
Нас спонсорують: