Відгосподарювати, -рю́ю, -єш, гл. Перестать быть хозяиномъ.
Квітонька и квіточка, -ки, ж. Ум. отъ квітка.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ.
Лі́тішний, -а, -е. = літошній.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Пригіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте.
Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі.