Вилюжка, -ки, ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка.
Гаспед, -да и гаспид, -да, м.
1) Ядовитый змѣй, аспидъ. Гадюча в серці в вас отрута, отрута гаспеда лихого.
2) Бранное: дьяволъ, бѣсъ. А ти гаспид проклятий! Ув. гаспедюка.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
На́весом нар. Небрежно, лишь-бы сбыть съ рукъ. Навесом робити.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Покипіти, -плю́, -пи́ш, гл.
1) Покипѣть нѣкоторое время. Хай ще трохи покипить борщ.
2) Свариться (во множествѣ). Чаєнята покипіли в каші.
2) О хлѣбахъ на корню: засохнуть отъ сильной жары. Вівси так і покипіли.
Середульший, -а, -е. Средній. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина.
