Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишай

Лиша́й, -шаю, м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАЙ"
Випатрати, -раю, -єш, гл. Испачкать.
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у.
Нахило нар. Наклонно, покато.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Сокирний, -а, -е. Топорный.
Сутужний, -а, -е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. І. 78.
Флявора, -ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).
Хропнутися, -нуся, -нешся, гл. Грохнуться. Біг, да як хропнувсь об груду.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШАЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.