Золяник, -ка́, м.
1) Покупающій золу на мыльные заводы.
2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести.
Луза́ння, -ня, с. Лущеніе, шелушеніе.
Познімати, -ма́ю, -єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. От ми й стали коло шляху і шапка познімали.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Посестратися, -раюся, -єшся, гл. Сдѣлаться названными сестрами. Вони собі посестрались.
Приставщина, -ни, об. и ж.
1) Приставшій, присоединившійся къ кому либо человѣкъ въ видѣ пріемыша или участника дѣла, дающаго только свой трудъ, безъ капитала. Він і той год приставав на шинок (торгувати) без копійки грошей, на чужі гроші, а не на свої, — він приставщина.
2) Невѣнчанная женщина, вступившая въ сожительство на правахъ хозяйки.
3) Привидѣніе. Став білий як приставщина.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило.
Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща.
Украдьки нар. Украдкой. У крадьки не роби.
