Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить.
Вибандурити, -рю, -риш, гл. Выпотрошить.
Горба́нь, -ня́, м. Горбунъ.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. То мі навкір робиш.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха.
Страждати, -даю, -єш, гл. Страдать. Страждала твоя мати так довго.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L.
Шкідливо нар. = шкідно 1.
