Відати, -даю, -єш, (вім, віси, вість), гл. Знать, вѣдать. Не вім, за що їм так довіря князь. Ніхто того не відає, як хто обідає. Та коли б я знала, коли б я відала, що засватана буду.
Вірчий лист. Довѣренность.
Вш... Cм. уш....
Доми́ти Cм. домивати.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Надве́зти́ Cм. надвозити.
Нами́слювати, -люю, -єш, сов. в. нами́слити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля).
Тарахкало, -ла, с. Погремушка, родъ дѣтской игрушки. Ум. тарахкалко, тарахкальце.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.
