Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. 2) Раст. Bromus mollis L. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець.
Зверхду́ба, -ба, м. Названіе сказочнаго богатыря, жившаго на деревьяхъ.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця.
Наскочити Cм. наскакувати.
Оборона, -ни, ж. Защита, оборона. Сорока в ворони просить оборони.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов.
Пробути, -буду, -деш, гл. Пробыть. Cм. пробувати. Пробув у городі три дні. Через лихі вороженьки нігде пройти доріженьки, нігде пройти, ні пробути, щоб в дівчини в гостях бути.
Статечність, -ности, ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Достатечность показує статечность.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Шуль II, меж. = плюсь. Шуль у воду.