Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Баби́нський, -а, -е. = Ба́бський 1. Розум дитинячий переважив бабинський розум. Гн. II. 229.
Гетка, -ки, ж. = ґотка. Вх. Пч. II. 15.
Загиба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. заги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть, пропадать, пропасть. Горе з жінкою-бідою вік каратами — що маю робити! — мушу загибати! Камен. у.
Запреща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. запрети́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отрекаться, отречься. Оддай три карбованці! Так він запретивсь: ні, каже, я не брав та й годі! Харьк.
Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Єв. Мр. II. 17. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Шевч. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Ном. № 348. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Стор. МПр. 51. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Чуб. V. 903. Здорова була, дівчино моя! Мет. 71. Боже поможи! — Здорові були! МВ. ІІ. 24. бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ком. І. 19. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Рудч. Ск. І. 137. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний! Гліб. 23.
Лахматий, -а, -е. Косматый. Черк. у. Лахміття, тя, с. = лахмани́на. А сам, вернувшися в будинки, своє лахміття позбірав. Котл. Ен. І. 30.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі. Мил. 222.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1)кому, кого. Бідному ніхто не подарує. Ном. № 2304. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Алв. 26. Батько подарував йому свого коня. Рудч. Ск. І. 96. 2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. МВ. І. 12. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує. МВ. І. 27.
Споганювати, -нюю, -єш, сов. в. споганити, -ню, -ниш, гл. Изгаживать, изгадить, портить, испортить.
Нас спонсорують: