Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость.
Додума́ти, -ся. Cм. Додумувати, -ся.
Дурня́чка, -ки, ж. = дурноха.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Йолоповатий, -а, -е. Глупый. Йолоповатому хліб попадається, та не вміє їсти.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Тиснулися осліп до штурму.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Повищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Повизжать.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл.
1) Издавать трескъ, трещать, треснуть.
2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Від жару й камінь трісне. Щось трісло.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.