Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лоптати
лоптіти
лоптячка
лопух
лопухатий
лопуховий
лопухуватий
лопуцьок
лопушаний
лопушина
лопушиння
лопушистий
лопушник
лопушок
лопушшя
лосенько
лоск
лоскати
лоскирька
лоскиря
лоскіт
лосковитий
лоском
лоскотання
лоскотарка
лоскотати
лоскотниця
лоскотно
лоскотуха
лосняти
лось
лосьовий
лотай
лотаття
лотать
лоташ
лотик
лотоки
лоточок
лотошити
лотр
лотра
лотрик
лотровський
лох
лохина
лохматий
лохматний
лохнути
лоцман
лоцманський
лоцот
лоша
лошак
лошатко
лошатна
лошачок
лошиня
лошиця
лощина
лощитися
лощовина
лоюватий
лоюватіти
луб
лубарь
лубка
лубок
лубочок
лубуватий
луб'я
луб'яний
луб'янка
луг
лугарик
лугарь
лугарювати
луговий
луговина
луда
лудан
лудина
лудити
лудіння
луженько
лужина
лужити
лужок
лузавий
лузан
лузанець
лузання
лузати
лузатися
лузга
лузгати
лук
лука
лукавий
лукавити
лукавник
лукавнувати
лукаво
лукавство
лукань
луковатий
луковина
лулукати
лулуснути
лулусь!
лун
луна
лунавий
лунання
лунати
лунина
лунути
лунчак
лунь
луп
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Вивалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вивалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Вываливаться, вывалиться. Не міг би ти так ізробить, щоб оця стіна вивалилась, то ми б укупі жили. Рудч. Ск. II. 88. 2) Высовываться, высунуться. Язик вивалився з рота.
Гречи́сько, -ка, с. = Гречківка. Вх. Зн. 12.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник. Шевч. 298.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у.
Обходисвітка, -ки, ж. Обходящая мiръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.) ХС. III. 65.
Повідмерзати, -заємо, -єте, гл. Отмерзнуть (во множествѣ). Вуха повідмерзали і пальці на ногах.
Порядок, -дку, м. 1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет. 2)давати. Распоряжаться. 3) у поря́док. По порядку. Маркев. 128. Ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.
Похурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать отъ быстраго вращенія (о веретенѣ, напр.).
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Нас спонсорують: