Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ).
Заколо́тися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Побевкати, -каю, -єш, гл. Позвонить въ колоколъ нѣкоторое время.
Учта, -ти, ж. Угощеніе, пиръ. Прийшли гості.... почалась учта.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ.
2) Злобный, злой.
3) Лицемѣрный.
Худобиця, -ці, ж. Скотинка.