Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Балабаєчка, -ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Заганя́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. загна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Быть загоняему, быть загнану. Теляточка напасуться, въ хлівець заженуться. 2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, вганяться, втыкаться, воткнуться. Глибоко загнався клин у колоду. Загналася тобі в серденько стрілка. Чуб. 3) Забѣгать, забѣжать слишкомъ далеко. 4) Увлекаться, увлечься.  
Зазолоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Зазолотиться. Зазолотились і верхів'я дерев по лісах. Кв. І. 30.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Макові́йка, -ки, ж. = маковій 1. Желех.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Патріярх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. К. Бай. 13. Написав до її брата патриярхи. Гн. І. 140.
Тороплений, -а, -е. Оторопѣвшій, ошеломленный, одурѣлый, пугливый. Стояла довго тороплена. Котл. Ен. І. 34. Звірюка до огню підскочив, підскочив, озирнувсь, мов тороплений сів, бо зроду вперше він огонь уздрів. Греб. 385. Насторошать уші тороплені коні. О. 1861. II. 42. Тороплена дитина. Канев. у.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Хробак, -ка, м. 1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2)білий = бедрак. Вх. Лем. 392. 3)жиді́вський. Насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. Ум. хробачо́к.
Нас спонсорують: