Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Бережіння, -ня, с. Бережливость, охранность. Бережіння лучче ворожіння. Посл.
Випихач, -ча, м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.
Відпустити Cм. відпускати.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться. Конст. у.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Продоїти Cм. продоювати.
Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Нас спонсорують: