Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Обрипатися, -паюся, -єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур.
Обтулювати, -люю, -єш, сов. в. обтули́ти, -лю́, -лиш, гл. Плотно окутывать, окутать.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Припадком нар. Случайно.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Стуманитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться туманомъ.