Висто́ювати, -стоюю, -єш, сов. в. ви́стояти, -стою, -їш, гл. Простаивать, простоять, выстаивать, выстоять. Ви́стояти слу́жбу. Отстоять обѣдню.
Дзє́кання, -ня, с. Употребленіе дзє вмѣсто де.
Закраша́тися, -ша́юся, -єшся, сов. в. закраси́тися, -шу́ся, -си́шся, гл. Украшаться, украситься. Чим же той світ закрашається? чи горами, чи долинами, чи великими могилами? Рум'янцем закрасилася живим.
Засу́шечок, -чка, м. Ум. отъ засу́шок.
Зау́шник, -ка, м. = заушниця 1. 27. І чоботи, і літники і коралі, заушники.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Путня, -ні, ж. Бочка.
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Росправляй.... крильця.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.