Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть.
Нести, -су́, -се́ш, гл.
1) Нести. І чобітки в руках несе. Ти, кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? Голову вгору несе, дивиться сміливо.
2) Нести (о птицахъ). Курка яйця несе.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Рогіжник, -ка, м. Выдѣлывающій рогожи.
Розгортувати, -тую, -єш, гл. = Розгортати.
Устригти, устрижу, -жеш, гл. 1) Отстричь, отрѣзать. 2) Сдѣлать, отхватить. Він мир вам славний устриже.