Біли́ця, -ці, ж. 1) = білка. 2) Непостриженная монахиня (въ противоположность черниці). 3) Бѣлое просо. 4) Раст. Thlaspi arvense. 5) = оклій, Aspidus lucidus. Cм. білюга. 6) Мѣловая почва. Ум. біличка.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Ум. кирниченька, кирничка.
Коцурник, -ка, м. Раст. Котовникъ, будра, Glechoma hederacea.
Ма́точина, -ни, ж. Ступица въ колесѣ. Балагула засіла в грязь по самісіньки маточини. Ревнув мов у маточину.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Терпуг, -га́, м.
1) Напильникъ.
2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку.