Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Єси́(єсь), єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Наколоти́ти Cм. наколочувати.
Повузити, -жу́, -зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить.
Сочевиця, -ці, ж. Чечевица. Роди, Боже, жито, пшеницю, горох, сочевицю. Ум. сочевичка, сочі́вонька. Сочівонька густа.
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.