Дубцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Колотить, бить.
Килавий, -а, -е. 1) = килавець.
2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой.
Моска́лик, -ка, м. 1) Ум. отъ моска́ль. 2) Родъ морской рыбы. Потім посипались з матні на берег здорові лакерди... заблищали червоно — золоті москалики. 3) Жучокъ Сосcinella quintempunctata.
Ощепити, -плю́, -пиш, гл. — хату. Положить ощепини.
Підсак, -ка, м. = підсака.
Побрати, -беру́, -ре́ш, гл. Взять (во множествѣ), забрать; разобрать. От поберуть коси да й пійдуть ніби то косить. Чи ти ж казав, щоб свої ложки побрали? Наварили, посідали кругом казана, побрали ложки.
2) Вырвать, выдергать (ленъ, коноплю). Я свої конопельки сама поберу.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
Фанда, -ди, ж.
1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою.
2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Ув. фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.