Більшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться большимъ, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. 2) Подростать. діти більшають — більшають і клопоти. Дѣти подрастаютъ — увеличиваются и хлопоты.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Прич. стр. загне́ний. 2) — крючки́. Крючкотворствовать. 3) — матюки́. Бранить по матушкѣ. 4) — сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5) — чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити.
За́ймань, -ні, ж. 1) = займанщина. По займані, пліндровині шляхетській живе народ. Була у нас у займані на Галах береза суховерха... Чия вона? Нічия, так як сама займань — громадська. 2) у за́ймані бу́ти. О домашнихъ животныхъ: быть заарестованными послѣ поимки на потравѣ. Кабан твій у займані, викупи, то й візьмеш! Вже наші телята два дні в займані у Кисляка: у житі ка' піймав.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Обкладатися, -даюся, -єшся, сов. в. обікластися, обкладуся, -дешся, гл.
1) Обкладываться, обложиться.
2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер.
Упасти 1 Cм. упадати.
Шпіклір, -ра, м. = шпихлір.
