Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью. Канев. у.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зречися, -чуся, -чишся, гл. = зректися. Желех.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный. Желех.
Мете́лочки, -чок, ж. Раст. Lepidium ruderale L. ЗЮЗО. І. 126.
Непутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Мкр. Г. 17. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма. Канев. у. 2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить. Васильк. у. 3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Грин. III. 198. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села. Кв.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Екатер. у. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного. Чуб. II. 543.
Нас спонсорують: