Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Басувати, -сую, -єш, гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Зрубати Cм. зрубувати.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Руб'я, б'я, с. Рубище. Рудч. Ск. І. 177. Мкр. Н. 4. Рубям прикривати спину. Мкр. Г. 52. Треба прясти, щоб рубям не трясти. Ном. № 7199.
Установа, -ви, ж. 1) Обычай, обыкновеніе. У нас така вже установа. Федьк. 2) Постановленіе. Не ходив я своїм робом, шанував його встанови. К. Псал. 38. 3) Условіе. А таки ж у нас була установа: я тобі 3 карб. та мішок борошна, а ти.... Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій. Вх. Зн. 80. Угор.
Нас спонсорують: