Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Відходитися, -джуся, -дишся, гл. Потерять способность ходить, кончить ходить. Ручки мої паперові одробилися, ніжки мої білесенькі одходилися.
Дриль, -ля, м. Снарядъ для сверленія.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Маєш же старости мовнії.
Найясні́ший, -а, -е. Августѣйшій (употребл. въ титулѣ). Королю шведський, добродію, найясніший мій пане!
Насонник, -ка, м. Подсолнечникъ.
Обід 2, -ду, м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Були вже пізні обіди, а люде з церкви ще не вийшли. 3) до-обід. До обѣда. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Ум. обідець, обідонько. Для тебе тещенька обідець готує.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив.