Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вичищати, -щаю, -єш, сов. в. вичистити, -щу, -стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Незлостивий, -а, -е. Незлобный.
Непокірний, -а, -е. , непокірність, -ности, ж., непокірно, нар. = непокірливий, непокірливість, непокірливо.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Подзвіння, -ня, с. = подзвін.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Нас спонсорують: