Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Броварський, -а, -е. Пивоварскій.
Вихолонути Cм. вихолоняти.
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. І. 124.
Властиво нар. 1) Свойственно. Желех. 2) = власне.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Могил. у. Змастити, змащу, стиш, гл. 1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала. Чуб. V. 576. 2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили. Мкр. Н. 31.
Зозволити Cм. зозволяти.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Розмаїтий, розмаїтний, -а, -е. Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. І. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у окупані, а той у свиті. Лебед. у.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Нас спонсорують: