Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брести, -бреду, -деш, гл. 1) Переходить въ б родъ. Брести тобі дві річеньки, а третій Дунай. Мил. 135. Ой коли ж ти мене любиш, бреди через воду. Мет. 84. Царівна пішла якось на річку купатись, та брівши у воду й не перехрестилась. Рудч. Ск. II. 29. 2) Брести, медленно идти. Чужі жінки з базару йдуть, моєі немає. А ось перегодом, бреде огородом. Чуб. V. 664.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Є́ма, -ми, ж. = яма. Cм. яма 3 и 4.
Закрепи́ти, -плю́, -пиѣш, гл. = закріпити.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.
Ошийок, -йка, м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.
Покутє Cм. покуття 2.
Похіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = покористуватися.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Снітитися, снічуся, -тишся, гл. 1) Покрываться головней (о хлѣбныхъ колосьяхъ). Желех. 2) Плѣсневѣть. Желех.
Нас спонсорують: