Витримати, -маю, -єш, гл. Выдержать. Не витримала.... та й умерла. Уважай на душу, аби шкура витримала. Гаразд — коли б витримати.
Відновок, -вка, м. Новый побѣгъ, новый ростокъ, отростокъ.
Забрьо́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. забрьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Загрязняться, загрязниться мокрой грязью, замачивать, замочить себѣ края платья.
Молито́вник, -ка, м. Молитвенникъ. Зося... схилила голову над молитовником.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Позводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Усе наше добро позводив. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів.
Пороздаровувати, -вую, -єш, гл. Раздарить (во множествѣ). Пороздаровує нам, дядьковим, або от Кібченятам.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі.
Фолюш, -ша, м., также и во мн. ч.: фо́люші. = хвалюші = валюша.