Близенний, -а, -е. = Блигомий.
Забенкетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ.
Ли́тка, -ки, ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Попомучитися, -мучуся, -чишся, гл. Помучиться. Нехай трохи попомучиться.
Приплентати, -таю, -єш, припле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Прибрести, притащиться. Відкіля ти у біса приплентав сюди? Приплентавсь до нас та й живе. Волоцюга припленталась.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы.
Ужовий, -а, -е. = вужовий.