Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гарманка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Г. Барв. 19. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити. О. 1861. XI 115.
Дохазяйнува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Хозяйничать до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Дохазяйнувались до такого, шо в хаті й шматка хліба не було. Грин. II. 253.
Жо́сть, -ти, ж. Раст. Ligustrum vulgare.
Качество, -ва, с. (Заимств. изъ русск. яз.). Недостатокъ. Усі в один голос сказали, що за ним (Левком) ні одного качества. Кв.
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Отецький, -а, -е. 1) Отцовскій. Приблудився та до отецького двору. Чуб. І. 173. отецький син, отецька дитина. Названіе, прилагаемое къ добропорядочному сыну добропорядочныхъ родителей. Ой Василю, Василю, отецька дитино! Грин. III. 689. Як лучиться отецький син, оддасть мене мати. Мет. 8. 2) Отеческій.
Потолока, -ки, ж. = потолоччя.
Чиберачки Cм. чеберячка. Батько скаче, люти плаче, а жид біжки чиберачки. Чуб. III. 478.
Шмарки, -ків, м. Сопли. Ном., заг. № 231.
Нас спонсорують: