Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Первоспи, -пів, м. мн. Первый сонъ.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги. Черниг. г. КС. 1882. IX. 568.  
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Мет. 73. Розлучено нас обоє як на орлі крила. Грин. III. 246. 2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Шух. І. 218.
Толба, -би, ж. Кожух до то́лби. Тулупъ съ едва замѣтнымъ перехватомъ, въ талію, но безъ складокъ. КС. 1893. V. 279.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273.
Чапати, -паю, -єш, гл. 1) Итти, медленно ступая со звукомъ. Щось чапа. Лохв. у. 2) Рвать, обрывать, напр. плоды съ дерева. Вх. Уг. 274.
Нас спонсорують: