Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Полт. Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо. МВ. ІІ. 76.
Вилисіти, -сію, -єш, гл. Оплѣшивѣть.
Москвофі́льский, -а, -е. Принадлежащій москвофилу.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола. Желех.
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Сердюччина, -ни, ж. соб. отъ сердюк 1.
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Харьков. г.
Стовбур, -ра, м. 1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Кобел. у. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида. Лебед. у. 2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ. 3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Четверговий, -а, -е. Четверговый. Грин. III. 558.
Нас спонсорують: