Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. 2) Минорный (въ музыкѣ). Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Нікого не обвинувачуйте криво. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його.
Пам'ятання, -ня, с. Память, воспоминаніе. На споминку, на вічне пам'ятання.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний.
Підживати, -ва́ю, -єш, сов. в. піджити, -живу, -веш, гл.
1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть.
2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара.
Продути Cм. продимати.
Спсувати, -сую́, -єш, гл. = зіпсувати.
Увислий, -а, -е. Вертикальный.
Умоцьовувати, -вую, -єш, сов. в. умоцювати, -цюю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.