Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого. Угор.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку. АД. І. 301.
Площа, -щі, ж. = площина.
Потішити, -ся. Cм. потішати, -ся.
Преч нар. = пріч. Пішов мій миленький преч на полювання. Гол. І. 338.
Примітливий, -а, -е. Внимательный, все перенимающій и усваивающій. Примітлива дівчина, — усе в хазяйстві перейма. Лохв. у.
Смеркати, -кає, сов. в. смеркнути, -кне, гл. безл. Смеркаться, наступать, наступить сумеркамъ. І світає, і смеркає, день божий минає. Шевч. Стій, Векло, бо ще не смеркло. Ном. № 10888.
Стародуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.
Шальовка, -ки, ж. = шалівка. Поклали шальовки соснові. Котл.
Нас спонсорують: