Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Чуб. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть. Мнж. 155.
Горя́к, -ка́, м. Ударъ мячемъ вверхъ въ игрѣ въ гілки. КС. 1887. VI. 460.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли. Угор.
Лабза, -зи, м. Попрошайка.
Переконувати, -ную, -єш, сов. в. перекона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Убѣждать, убѣдить. 2) Убѣждаться, убѣдиться въ чемъ по опыту. Я цього не переконав. Н. Вол. у.
Псе нескл. Ничто. Звів усе на псе. Посл.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).
Нас спонсорують: