Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишати

Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. Грин. І. 290. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Ном. № 2710. Все бери, а мене лиши. Ном. № 9708. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Федьк. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою! Грин. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИ"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Гакс меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свиней. Вх. Лем. 447.
Гикання, -ня, с. Иканіе.
Голодрабець, -бця, м. 1) Возъ, необшитый лубомъ. 2) = голодранець. Мир. Пов. І. 157. Чого прийшли ви, голодрабці? Котл. Ен. V. 69.
Навперемі́нкунар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку. Г. Барв. 57.
Повимазувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Шість, -тьох числ. Шесть. шістома, шістьма. Шестью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.