Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишати

Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. Грин. І. 290. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Ном. № 2710. Все бери, а мене лиши. Ном. № 9708. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Федьк. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою! Грин. І. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАТИ"
Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві. Левиц. І. 43.
Вигоюватися, -гоююся, -єшся, сов. в. вигоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Вылѣчиваться, вылѣчиться (отъ ранъ). Аф. 326.
Віттіля, нар. = відти.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Розгониха, -хи, ж. Та, которая разгоняетъ, — эпитетъ каши, такъ какъ при простомъ крестьянскомъ обѣдѣ послѣ нея встаютъ изъ-за стола. Каша — розгониха наша. Ном. № 12317.
Уважатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Приниматься, приняться во вниманіе, быть принятымъ во вниманіе. Хоч і невлюбима вона була, так нелюб'є забулося — лиха боля тільки на той час уважилася. МВ. О. 1862. I. 102). 2)за що. Считаться чѣмъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.