Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихий

Лихи́й, -а́, -е́ 1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. бути лихої во́лі, лихим духом дихати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. буде лихий світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184. 2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. бути лихим на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. лихий на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155. 3) Ветхій. Лихий сірячок. 4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необачний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. к лихій матері! Къ чорту! 5) лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662. 6) лиха година. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. щоб тебе не минула лиха година! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314. 7) лиха напасть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152. 8) лихі о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359. 9) лихий час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. лихе́нький, лихесенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХИЙ"
Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите. Лебед. у.
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові. Гол. II. 119.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Плав, -ву, м. 1) Пловучій островъ изъ камыша и небольшихъ растеній. Поп. 258. Коломак весною дуже грав: відриває часом плави з вільхами і лозою і зносить далеко. О. 1861. VIII. 93. 2) Трясина, гдѣ подъ слоемъ растительности вода. О. 1861. VIII. 26. Мнж. 189. Плав так і двигтить. На плавах стоїть і маяче в воді високий, густий, широколистий очерет. О. 1862. VIII. 16. Селезень на ставу, утінка на плаву. Мет. 214. хай він під плав піде! Проклятіе: пожеланіе смерти. Мнж. 162. 3) Соръ, всякіе предметы, плывущіе по рѣкѣ сплошнымъ слоемъ. Мнж. 170. Злилось як плав. Мнж. 170. плавом, як плав пливе. Множество двигается. Мнж. 170. Як плав пливе — військо йде. Ном. № 7679. 4) Правильное перо, маховое перо (у птицъ). Вх. Пч. І. 15. Ум. плавок, плаво́чок. Мет. 214. Ой підпалю, підпалю селезневі косиці, щоб же він не літав на чужії плавочки. Грин. III. 78.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Просторікуватий, -а, -е. Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.
Стислий, -а, -е. Сжатый, тѣсный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.