Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура.
Досу́нути, -ся. Cм. досувати, -ся.
Жерій, -рію, м. Синее пламя надъ. горящими угольями.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. Візьми, сестро, піску жменю. Висипав їй жменю дукатів. Укинув попелу жменю. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. Стоїть хатина, коло неї жменя города. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ув. жме́нище.
Зарі́нче, -ча, с. = зарінок.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи.
Печиво, -ва, с.
1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива.
2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Поросплутувати, -тую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
