Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкований

Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Гарбузя, -зяти, с. = гарбузеня. Дурний бойко, не видів огірків, та й каже, що то гарбузіта. Фр. Пр. 102.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
Жмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) = жвакувати. Одна миє, друга шиє, а третя втирає, а четверта пече, варить, п'ята жмакує. Гол. I. 253. 2) Мять, комкать.
Змоклий, -а, -е. Промокшій.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці. МУЕ. III. 24.
Підбрехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ підбріхувати.
Просмалити, -лю́, -лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Старшинник, -ка, м. Начальникъ, начальствующее лицо. Вх. Зн. 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.