Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личкований

Личко́ваний, -а, -е. 1) Прикрашенный съ виду. Ви думаєте, у мене личкована капуста? Скрізь однакова, тугенька. 2) Шлифованный. Личкований камінь. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧКОВАНИЙ"
Благостинний, -а, -е. Милостивый, добрый. Ти послав йому назустріч слово благостинне. К. Псал. 47.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Нага́льно нар. 1) Спѣшно. 2) Внезапно. 3) Бурно, порывисто. Нагально дише.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі. Вх. Лем. 455.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. роки́точка. Мет. 56.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Вх. Уг. 273. Ум. цаністерка.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.