Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личина

Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личина. Чортъ. О. 1861. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
Відання, -ня, с. 1) Знаніе. Левч. 48. 2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. І. 176.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Запосу́дити, -джу, -диш, гл. Занять чѣмъ. Запосужена та бочка буряками. Черк. у.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.
Оборати, -рю, -реш, гл. Обойти плугомъ.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. Г. Барв. 143, а описаніе оступу стр. 135.  
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл.кого. Дурачить, обманывать кого. Вх. Уг. 258.
П'яничка, -ки, об. ум. отъ п'яниця. Пьянчужка. Марк. 57.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.