Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личина

Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личина. Чортъ. О. 1861. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Користність, -ности, ж. Полезность.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Невгожай, -жая, м. Человѣкъ, неугодный кому-либо, нелюбимый. Жена говоритъ нелюбимому мужу: Пусти ж мене, невгожаю, на улочку — погуляю! — Ой коли я невгожай, — сиди дома та й гуляй. Грин. III. 686.
Одід.. Cм. отъ віді... до Відідратися.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Повсолюватися, -люємося, -єтеся, гл. Просолѣть (во множествѣ).
Поподибати, -баю, -єш, гл. Много походить. Зміев. у.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Професор, -ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.