Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личина

Личи́на, -ни, ж. 1) Маска. 2) Бранное слово: образина. Дивися, пся його личина. Шевч. 501. Зла личина. Чортъ. О. 1861. II. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИНА"
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
Заплу́тати, -ся. Cм. заплутувати, -ся.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Розшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разорвать на куски. (Хорти) її, бісову, розшматують. О. 1862. VI. Кост. 58.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий. Желех.
Спасеницький, -а, -е. Относящійся къ спасающему свою душу или говѣющему. К. ПС. 118.
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.