Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Де́жма, -ми, ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. (отъ молд. «дежма» — десятина). Браун. 46.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Кусливий, -а, -е. Кусливий, кусающійся. Звягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256. Чорна комашня, то ця не кусається, а оця руденька — то клята куслива. Канев. у.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Напа́лок, -лки и напа́льок, -льку, м. 1) Палець перчатки. 2) Перевязка на больномъ пальцѣ. 3) Наперстокъ съ желѣзнымъ крючкомъ, надѣваемый на палецъ рѣшетникомъ, — крючкомъ раздирается полоса лыка на части. Вас. 175.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Поодх.. Cм. повідх..
Проймати, -ма́ю, -єш, сов. в. пройня́ти и проня́ти, -йму, -меш, гл. 1) Пронимать, пронять. Циганський піт пройма. Ном. № 3197. Ой як рушить плечима, пройме душу очима. Чуб. V. 1084. Чогось у бабусі чепурненької сльози покотились, наче б то нічого й гіркого не сказав, а проняв. Г. Барв. 503. 2) Продѣвать, продѣть. Проняти нитку в голку. Борз. у. 3) Пронизывать, пронизать, проникнуть сквозь что. Мнж. 83. — зубом. Прокусить. 4) Зацѣплять, зацѣпить. Взяли Байду, ізв'язали, за ліве ребро гаком пройняли. АД. І. 147. 5) Охватывать, охватить. Холод почав проймати Карпа. Левиц. КС. 71. Великий сум проняв мені все тіло. К. Іов. Радість проймає тебе. Мир. ХРВ. 241. 6) проняла думка кого. Явилась у кого мысль. Така саме думка проняла й Чіпку. Мир. ХРВ. 241.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. КС. 1887. І. 65 — 90. Ном. № 5296. На лощині пасеться стадо турів. К. Оп. Так замерзло, хоч тури гони. Ном. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Ном. № 562. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. Вх. Пч. І. 6. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. Канев. у. 4) Тур-царь. Турецкій царь. Гол. II. 30.
Нас спонсорують: