Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий. Лебед. у.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Зола, -ли́, ж. 1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198. 2) Щелочь. 3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.
Кращіти, -щію, -єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно. Полт. г.
Недійшлий, -а, -е. Неспѣлый, незрѣлый, молодой. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле. Мет. 419.
Пробу меж. = пробі. Грин. І. 286. Ном. № 14171. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Танас, -са, м. Игра въ жмурки. Шейк. Cм. панас.
Узяток, -тку, м. 1) Пожива, добыча. Де попам, або музикам не було взятку. Мкр. Н. 33. 2) Сборъ меда и воску у пчелъ. Вже гречки цвітуть — буде добрий взяток. Подол. г.  
Шпичакуватий, -а, -е. Колючій, иглистый. Конст. у.
Нас спонсорують: