Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Брьо́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Носаль, -ля, м. 1) = носай. 2) Молотокъ съ длиннымъ концомъ.
Охітний, -а, -е. = охотний. Катерина охітніша від мене до книжок. Левиц. Пов. 285.
Поволитися Cм. поволятися.
Погибати, -ба́ю, -єш, сов. в. поги́бнути, -ну, -неш, гл. Погибать, погибнуть. Вірне любила, як присягала в вірности емірати, да й прийшлося за мою вірность в нещасті погибати. Чуб. V. 184. Ніч мати не дасть погибати. Н. Вол. у. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Мет. 94. Щоб їх путь погибла! Ном. № 3695.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Проділити Cм. проділяти.
Сербський, -а, -е. Сербскій. Федьк. І. 130.
Уберегати, -гаю, -єш, сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.
Нас спонсорують: