Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Вигоріти Cм. вигоряти.
Довгоши́й, -шия, м. Съ длинной шеей.
Дооко́ла нар. Вокругъ. У сине море сонце ясне тоне і своє світло, ніби кров червоне, по всій країні доокола сіє. Федьк.
За́пис, -су, м. Запись. Ном., стр. 283, № 890. На останці не стало шкури на запис (грішників записувати) і почали ті два чорти зубами ростягати тую шкуру. Грин. II. 154.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. К. М. X. 18. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. Стор. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. К. ЧР. 300. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. Шевч. 130. 3)над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Шевч. 132. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду. МВ. (О. 1862. III. 68).
Лино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ лин. 2) Названіе вола свѣтлорыжей масти. КС. 1898. VII. 41. 3) Раст.: а) Dianthus deltoides. Лв. 98. б) Tragopogon pratensis. Лв. 102.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Недорозум, -му, м. Неразуміе, недомысліе. К. ЦН. 311. Я з долею та й з людьми боролась, та ніби й гірку долю поборола і людський недорозум. Г. Барв. 442. От що виходить із материного недорозуму, що не вчила мати ділечка робити. Г. Барв. 437.
Окривати, -ва́ю, -єш, сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Лукаш. 167. Золота грива коня окрила. Чуб. III. 293. Окриваючи його гарячими поцілунками. Мир. ХРВ. 354. Сміх, регіт окрив усю хату. Мир. ХРВ. 310. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату. Мир. ХРВ. 315.
Сиротити, -чу́, -ти́ш, гл. Сиротить. Не бийте мене, не сиротіть моїх дітей. Мнж. 30.
Нас спонсорують: