Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Гурто́м, нар. 1) Совмѣстно, общими силами. Гуртом затівали. Шевч. 61. Піймали щуку молодці, та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. 2) Оптомъ. Купуйте все гуртом.
Золотуха, -хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був ослін од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = золотушник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. І. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. І. 138.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Сой мѣст. = собі. Юж єм сой подумала, же не буду жаловала. Гол. IV.
Судитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Судиться. З багатим не судися, а з дужим не борися. Ном. № 1099. 2) Совѣтоваться, обсуждать. Накинули на єї верьовку, зв'язали єї і судяться: шо їй зробити? Чуб. І. 199. 3) Предопредѣлиться, опредѣлиться, предназначиться. А я руда родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 199. Судилася злая доля, — мушу пропадати. Рудч. Чп. 180. Вона ж тобі, брате, дружиною не судилася. Мет. 80.
Топкати, -каю, -єш, гл. Топтать. Не буде більше рясту топкати. Ном. № 8228.
Хліборобів, -бова, -ве Принадлежащій земледѣльцу. Прийшов до трупу хліборобового. Грин. І. 187.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.
Нас спонсорують: