Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Бедринець, -нця, м. Раст. a) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. І. 131. Вх. Пч. I. 12. б) Peucedanum Cervaria cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.
За́вждішній, -я, -є. = завжде́нний. То було завждішнє змагання. Мир. Пов. І. 149.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Обскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. обскубтися, -буся, -бе́шся, гл. О птицахъ: клювомъ расправлять, расправить перья, клювомъ чиститься.
Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
Поскошувати, -шую, -єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.  
Пропасна, -но́ї, ж. Бездна, пропасть. Которії праведнії душі, — становіться одесну! Которії грішні, недостойні — западіте в пропасну. Грин. III. 149.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Шевч. 614. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. Лукаш. 110. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу. Н. Вол. у.
Упад, -ду, м. 1) Паденіе, впаденіе. 2) Несчастье, бѣдствіе. Cм. упадок. 3) брати гроші на упад. Брать деньги подъ залогъ, который за неуплатою долга остается у кредитора. 4) у́пад. Вертикально стоящій надъ валилом (Cм.), закрытый со всѣхъ четырехъ сторонъ досчатый желобъ, черезъ который вода падаетъ въ валило. Шух. І. 114.
Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Нас спонсорують: