Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. Я тебе (бишиху) вишіптую.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Збі́чи, збіжу́, -жи́ш, гл. = збігти. Жел.
Зміюка, -ки, ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила.
Подеревеніти, подерев'яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка.
Справедливий, -а, -е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить.
2) Настоящій. Справедливий чумак був. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки.
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку.
