Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лити

Ли́ти, ллю, ллєш, гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИТИ"
Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Боля, -лі, ж. Дѣтск. Картофель. О. 1862. IX. 118.
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні. Гол. II. 299.
Прикомірок, -рка, м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39.
Тосі, то́ся, меж. для выраженія плесканья въ ладоши (дѣтск.). О. 1862. IX. 119. Давно тобі тосі плескали? Неужели ты себя считаешь взрослымъ? Шейк.
Тяжина 2, -ни, ж. Тяжесть, бремя. Шейк.
Хвалений, -а, -е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.