Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

листоподавець

Листопода́вець, -вця, м. Податель письма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСТОПОДАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСТОПОДАВЕЦЬ"
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
Кригнати, -наю, -єш, гл. Хирѣть; охать, стонать. Старий дід кригнає. Вх. Зн. 29.
Підкова, -ви, ж. 1) Подкова. Пакінь підкований: хазяїн на зіму підкував та й забув вирвати підкови. Рудч. Ск. II. 17. Туди тебе зашлють, де волам роги правлять, а кіз кують підковами. Ном. 2) Желѣзная подбивка на верхней части ярма (чашовині). Рудч. Чп. 250. Ум. підківка, підківонька, підківочка.
Плетіння, -ня, с. 1) Плетеніе. 2) Вязаніе.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Ціва, -ви, ж. 1) Цѣвка въ шестернѣ. Черниг. у. Мик. 481. 2) Шпулька для наматыванія нитокъ. МУЕ. III. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСТОПОДАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.