Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицарь

Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. Котл. Ен. V. 52. А тут Михайлик лицарь був. ЗОЮР. І. 3. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого. Шевч. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦАРЬ"
Вибава, -ви, ж. Уничтоженіе, истребленіе. Уман. І. 317.
Гард, -ду, м. 1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Двоно́гий, -а, -е. Двуногій. К. Дз. 138.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Крук, -ка, м. = крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. кручо́к.
Ме́стник, -ка, м. Мститель. Підпалу жде, як той местник часу дожидає. Шевч. 236.
Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.  
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.
Чабанка, -ки, ж. = чабаниха. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.