Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ).
Добросе́рдий, -а, -е. Благодушный, добросердечный. І ви ще, одолівши нас, як добрі нас милуєте. О, ви добросерді.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Якого прасунка ждатимеш. Не жди свого миленького із чужого краю. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Час не жде на нас.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Обітря, -ря, с. = обвітря (Квітки) напували пахощами обітря.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься.
2) Прерываться, прерваться, прекратиться.
3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Попідвіконню нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. попід-віконню пішов. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.
Похолонути, -ну, -неш, гл.
1) Охладѣть, застыть.
2) Застыть (со страха). З жахом і мовчки дивились на свого отамана: у всіх похололо на душі. Ми всі так і похолонули на місці, а на думці у всіх: Кармалюк.
Проріз, -зу, м.
1) Прорѣзъ.
2) Дыра во льду.
