Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиш

Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Вибузувати, -зую, -єш, гл. Выкопать. Але ми й яму вибузували! Як полетить хто, то и гнию зверне.
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Запеча́лити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Лона в мене не вечеряла, тілько мене запечалила. Мет. 290.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу. Котл. Ен. V. 47.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай. Ном. № 9550.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Струпливий, -а, -е. Покрытый струпьями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.