Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиш

Лиш нар. = лише. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. 2) = лишень. Гляди лиш! Ном. № 13603. Кете лиш кресало! Шевч. 78. Біжи лиш швидче в Карфагену. Котл. Ен. І. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШ"
Гарбарня, -ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ. Желех.
Підтекти Cм. підтікати.
Пісі гл. Дѣтск. Мочиться. О. 1861. VIII. 8.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Ціпчати, -пчу, -чиш, гл. = ціпкати. Ціпчало куря. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.