Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба.
Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Одноборство, -ва, с. Единоборство. Стояла все мов нежива, коло Чорногорця, дивлячись на страшне одноборство.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній.
Розчовпнути, -ну, -неш, гл. = розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Не розчовпну, що ти пророчиш.
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Ум. роки́точка.
