Вибрикувати, -кую, -єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували.
Ганчаровий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный горшечнику. Нехай горшки б'ються на гончарову голову.
Кордобан, -ну, м. = кордован.
Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька.
Мента́лик, -ка, м. Родъ медальона у женщинъ. Cм. дукач.
Оповідка, -ки, ж. Разсказъ.
Переплітувати, -тую, -єш, гл. = переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся.
Скопець, -пця, м. 1) = скоп. 2) Дойникъ, родъ лоханки, кадочки. 3) = копець 1.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Черешняр, -ра, м. = черешняк.
