Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Голомороззя, -зя с., голоморозиця, -ці, голоморозь, -зі,, ж. Гололедица, морозная погода при отсутствіи снѣга. Голоморозь шкодить озимині.
Ло́кшина, -ни, ж. = локша. Свинячу голову до хріну і локшину на переміну. Ум. локшинка.
Мочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Мочиться, смачиваться. Познімай сорочки, а то мочаться на дощі.
Неталан, -ну, м. Несчастіе, неудача. І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою.
