Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Зледащі́ти, -щію, -єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Але Еней наш зледащів.
Кепотво, -ва, с. Глупость. Сховай кепство на господарство. Щоб не робив кепства, то поклади три карбованці.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей.
Примучувати, -чую, -єш, сов. в. приму́чити, -чу, -чиш, гл. Измучивать, измучить. Податками тебе примучено, важкою працею прикручено. Примучено його на тілі.
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Скам'янілий, -а, -е. Окаменѣлый.
Улинути 1, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив.
