Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишанка

Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа. Желех. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШАНКА"
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Каруца, -ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Шух. І. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. І. 145.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає. МВ. (О. 1862. III. 56).
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Мир. ХРВ. 33. Розвередувались (люде). Кв. II. 187.
Розворити Cм. розворювати.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Схова, -ви, ж. = схованка. Иншої схови у нас не було, як у скрині. Екатер. у.
Тра-ра-рі! меж. Припѣвъ. Гей летіли журавлі то великі, то малі, сіли собі край рілі заспівали: тра ра-рі! ЗЮЗО. II. 529.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.