Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лисун

Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСУН"
Бревкати, -каю, -єш, гл. Жрать. Желех.
Гаківниця, -ці, ж. Длинное крѣпостное ружье. КС. 1882. X. 142. Три рушниці-гаківниці і три самопали. Шевч. 450.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Захукаты, -каю, -ешъ, гл. Подуть в ладони (для согрѣванія).
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Мерзля́к, -ка, м. 1) Что-либо замерзшее. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзлячо́к.
Ножковий, -а́, -е́. — пущення Заговѣнье передъ масляницею, когда ѣдятъ студень изъ свиныхъ ногъ. Марк. 153.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Тручання, -ня, с. Толканіе. Шейк.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.