Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лисун

Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСУН"
Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ. Черниг.
Бубнарь, -ря, м. Музыкантъ на бубнѣ. Cм. бубнарити. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Відтоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відтопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Растапливаться, растопиться, переплавиться. 2) Выплавляться, выплавиться. 3) Отвариваться, отвариться.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає. Шевч. 170.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Пуплянок, -нка, м. = пуп'янок. Ум. пупляночок. Желех.
Уродити, -ся. Cм. урожати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.