Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Крихкенько нар. Ум. отъ крихко.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине.
Оплакати Cм. оплакувати.
Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють.
Позворушувати, -шую, -єш, гл. Сдвинуть, расшевелить, всколыхнуть (во множествѣ).
Понаставляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и наставити, но во множествѣ. Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч.
Різочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ різка. Взяв різочку і бє того ужа.
2) Черенокъ, прививокъ. Употр. какъ ласкательное: Донько, моя різочко!
