Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

легеня
легіник
легінь
легіон
легкий
легкість
легко
легкобит
легковажити
легкодумний
легкодумно
легкодумство
легкодух
легкодухий
легкодушник
легкокрилий
легкота
легкуша
леглий
легма
легмас
легот
легушка
легче
легшати
леґа
леґавий
леґарь
леґедуватися
леґейда
леґінь
леґувати
леґурний
леґурно
леда
ледай I
ледай II
ледака
ледарство
ледарь
ледарь 2
ледацюга
ледач
ледаченький
ледачий
ледачина
ледачо
ледащий
ледащиця
ледащіти
ледащо
ледаякий
ледве
ледиця
ледівка
ледінь
ледовий
ледь-не-ледь
ледянка
леестр
леестровик
лежа
лежайка
лежак
лежаний
лежанка
лежанка 2
лежання
лежаночка
лежати
лежатися
лежачий
лежачки
лежебокий
лежень
лежіння
лежма
лежник
лежнюха
лежня
лежняка
лежун
лежух
лезиво
лезо
лейбик
лейментарь
лейстер
лейстровий
лейстровик
лейтарь
леквар
лекція
лекшати
лекше
леле 1
леле 2
лелека
лелекати
леленути
лелесати
лелетати
лелечий
лелечиня
лелечич
лелечище
лелечка
лелечко
лелик
лелі
лелієнька
леління
леліт
леліти
лелітка
леліч
лелія
леліяти
лелька
лельо
Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48)., Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.
Збива́ння, -ня, с. 1) Сбиваніе, сколачиваніе. Шух. І. 182. 2) Сбиваніе, сшибаніе. Збиванням тільки дерево збавиш, — труси яблука. Харьк. 3) Возмущеніе (воды). 4) Пахтанье (масла).
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Навстопу́житись, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, стать дыбомъ. Волосся в мене на холові... навстопужилося. О. 1861. VII. 4.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий. Борз. у.
Перебувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перебути, -буду, -деш, гл. 1) Пробивать, пробыть. Днів два або й три перебудемо. МВ. І. 62. Перебудь там, поки сповіщу тебе. Єв. Мт. II. 13. 2) Обходиться, обойтись, прожить безъ чего. Не родив мак, перебудем так. 3) Переживать, пережить. Як настане ніч, поки її перебудеш, то дуже довгою вона тобі стане. Драг. 63. Наші злидні ваше багатство перебудуть. Ном. № 1611. Що буде, те й буде, — ми все перебудемо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 58). А я тую чорну хмару рукавцем, розмаю, перебула поговір, перебуду неславу. Чуб. V. 144. 4) Только сов. в. Перебывать. За день скільки вас перебуде. Здається, не було хати в селі, де б я не перебула наймичкою. Г. Барв. 365.
Повихолоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Простыть (во множествѣ).
Стислість, -лости, ж. Сжатость.
Хвиґлювати, -люю, -єш, гл. Юлить, увертываться. Не хвиґлюй, не помажеться. Черк. у. Хвиґлює, щоб хто пішов. Черк. у. Cм. фиґлювати.
Нас спонсорують: