Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Жилля́, -ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре.
Зачі́сувати, -сую, -єш, сов. в. зачеса́ти, -чешу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать, причесывать, причесать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати? Усі дівочки, як маківочки, зачесані йдуть.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Никлий, -а, -е. Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені.
Обскочити, -чу, -чиш, гл.
1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи.
2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Пригрущати, -ща́ю, -єш, сов. в. пригрусти́ти, -грущу, -стиш, гл. Внушать, внушить, приказывать, приказать. Він так мені пригрущав, щоб я тобі наказав. Можайка кряжив здорово за паничами, глядів їх, як своїх дітей, пригрущав, щоб не робили погано. Лихий свекор погуляти да не пустить; ой хоть пустить молодую да й пригрустить: «Іди, іди, дитя моє, не барися: у сінечки за дверечки да й вернися.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік.
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Я ще спудеїв трохи попошколю.
Хабуз, -зу, м.
1) Грубыя сорныя травы.
2) = хабаз.