Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

легеня
легіник
легінь
легіон
легкий
легкість
легко
легкобит
легковажити
легкодумний
легкодумно
легкодумство
легкодух
легкодухий
легкодушник
легкокрилий
легкота
легкуша
леглий
легма
легмас
легот
легушка
легче
легшати
леґа
леґавий
леґарь
леґедуватися
леґейда
леґінь
леґувати
леґурний
леґурно
леда
ледай I
ледай II
ледака
ледарство
ледарь
ледарь 2
ледацюга
ледач
ледаченький
ледачий
ледачина
ледачо
ледащий
ледащиця
ледащіти
ледащо
ледаякий
ледве
ледиця
ледівка
ледінь
ледовий
ледь-не-ледь
ледянка
леестр
леестровик
лежа
лежайка
лежак
лежаний
лежанка
лежанка 2
лежання
лежаночка
лежати
лежатися
лежачий
лежачки
лежебокий
лежень
лежіння
лежма
лежник
лежнюха
лежня
лежняка
лежун
лежух
лезиво
лезо
лейбик
лейментарь
лейстер
лейстровий
лейстровик
лейтарь
леквар
лекція
лекшати
лекше
леле 1
леле 2
лелека
лелекати
леленути
лелесати
лелетати
лелечий
лелечиня
лелечич
лелечище
лелечка
лелечко
лелик
лелі
лелієнька
леління
леліт
леліти
лелітка
леліч
лелія
леліяти
лелька
лельо
Багатющий, -а, -е. Чрезвычайно богатый, богатѣйшій. Один по одному спішать (убогі), щоб з багатющими поспать. Щог. В. 134.
Безоборонність, -ности, ж. Беззащитность. Желех.
Братецьки нар. = братерськи. Вони братецьки мов жили. Греб. 325.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. Чуб. V. 6. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. К. ЧР. 67. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Шевч. 41. Нема йому щастя-долі. Мет. 461. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. ЗЮЗО. І. 136. Ум. до́ленька, до́лечка. Чуб. V. 555. Бідна моя головонька, доленька нещасна! Мет. 65. А я, доленько, в неволі помолюся Богу. Шевч.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.
Наздобува́ти, -ва́ю, -єш, гл. Достать, добыть во множествѣ.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый. Черк. у.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Нас спонсорують: