Гатитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Гатиться, быть запруживаему.
2) Биться, колотиться, рубиться. Перше поперек гатиться сокирою (дерево), а потім наз-укіс.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Метикува́тий, -а, -е. Замысловатый.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей.
Палання, -ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання.
Позасмучуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Усі товариші його позасмучувалися, як почули про його лихо.
Рвати, рву, рвеш, гл. 1) Рвать, разрывать. Хто се, хто се по тім боці рве на собі коси? Тиха вода греблі рве, а бистра тамує. Не рви нитки. 2) Рвать, срывать. По садочку йшла, квіточки рвала. Козаки ідуть, гурки рвуть. 3) О собакѣ: кусать. Собака собаки не рве. 4) Терзать. Заступи мене, благаю, щоб не рвали мою душу. 5) рвати бо́ки. Надрываться отъ омѣха. Аж боки рвав од сміху.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь.