Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лич

Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє. Ном. № 2829.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧ"
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Викупити, -ся. Cм. викупляти, -ся.
Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Піддивитися Cм. піддивлятися.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Посівкатися, -каюся, -єшся, гл. О матеріи: сдѣлаться рѣдкой, подобной кисеѣ. Уже вона (спідниця) і так посівкалась, а як почну у буддень носить, дак і роспадеться зовсім.
Урівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять, уравнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.