Бродити, -джу, -диш, гл.
1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить.
2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав.
3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить.
Викличка, -ки, ж. Оглашеніе о бракѣ. Тепер без трьох викличок і не вінчають.
Лічи́лка, -ки, ж. Во время игры въ кузьмірки дѣти становятся рядомъ или въ кружокъ, а одинъ выходить изъ ряда и, указывая пальцемъ на каждаго, начинаетъ считать (лічити), произнося при этомъ по слову изъ особыхъ фразъ, которыя и называются лічилками. На кого упадетъ послѣднее слово, тотъ выходить. Лічилки, як у кузьмерки граються: а) Одіян, другіян, тройцан, царіцан, падан, ладан, сукман, дукман, дівен, дикса. б) Бігла вода з винограду до самого спадку, нема попа, нема дяка, не буде й порядку. Чорненькі боти пішли до роботи в красній китайці... Прикусіте пальці!
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Обеззубіти, -бію, -єш, гл. Лишиться зубовъ.
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный.
Попретно нар. Опрятно, чисто.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Призволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. призволити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить; соизволять, соизволить. Молода призволила вінчати?
