Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Гру́бнути, -ну, -неш, гл. Толстѣть, дѣлаться толще. Дерево грубне.
Де́ргання, -ня, с. 1) Выдергиваніе. 2) Расчесываніе пеньки.
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама.
Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.