Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихоманник

Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОМАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОМАННИК"
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Закріпи́ти, -ся. Cм. закріпляти, -ся.
Замі́нний, -а, -е. 1) Замѣнительный. 2) — лист. Мѣновая запись. Борз. у.
Згрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.
Наховати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Напрятать. 2) Схоронить, похоронить, нахоронить.
Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Передранній, -я, -є. Предразсвѣтный. У таку передранню добу люде найміцніше сплять. Морд. Пл. 67.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХОМАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.