Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лихоманник

Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata. ЗЮЗО. І. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОМАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИХОМАННИК"
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Дивце́, -ця́, с. Ум. отъ диво.
Здрочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсъ за кожух. О. 1862. VI. 36.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ. Желех.
Макі́трище, -ща, с. ув. отъ макітра.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя. Вх. Зн. 37.
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Левиц. КС. Ми з братом нарізно живемо.
Посюх, -ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Ставщина, -ни, ж. Арендная плата за ловлю рыбы въ прудѣ.
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. Cм. хвук, фук.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИХОМАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.