Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ласуватися
ласун
ласуха
ласько
лася
лат
лата
латаний
латанина
латання
латанці
латати
лататися
латаття
латач
латва
латвий
латвість
латво
латер
латина
латинець
латинити
латинник
латинський
латинь
латирник
латити
латиш
латка
латкувати
латник
латовець
латочка
латувати
латун
латунник
латура
латянка
лах
лаха
лахавий
лахамендрики
лахаминдрики
лахачі
лахаш
лахва
лахмай
лахман
лахманина
лахманка
лахманник
лахмання
лахмануватий
лахманяр
лахманярка
лахматий
лахмотник
лахта
лацний
лацно
лашт
лаштабей
лаштування
лаштувати
лаштуватися
лаштунки
лащити
лащитися
лаючий
лая
лаянка
лаяння
лаяти
лаятися
ле
лебайстер
лебедаха
лебеденя
лебедець
лебедик
лебедин
лебедина
лебединий
лебединка
лебедиця
лебедій
лебедіти
лебедка
лебедо
лебедонько
лебедочко
лебедя
лебедя 2
лебедяночка
лебедячий
лебеніти
лебердаші
лебідка
лебідь
лебонь
лев
левада
левадний
левенець
левеня
левержет
левиндовий
левиний
левиха
левиця
левіхна
левовий
левурда
левусь
левчук
лев'я
лега
легат
легво
Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Калатайло, -ла, с. Колокольчикъ изъ дерева, который вѣшаютъ воламъ на шею, колотушка. Тільки десь далеко в гаю стукало калатайло на шиї ватажка вола. Левиц. І. 206. Як був Сидір та Михайло та зробили калатайло: куди ідуть, калатають, та нікого не питають. Н. п. Піп у дзвін, а чорт в калатайло. Ном. № 2650.
Ключка, -ки, ж. 1) Крюкъ. 2) Деревянный крюкъ, употребляемый для подвѣшиванія чего-либо, напр., дѣтской люльки, ведра (двѣ ключки висятъ на веревкахъ на каждомъ концѣ коромысла) и пр. Чуб. VII. 384. Гол. Од. 61. 3) Деревянный крюкъ въ видѣ остраго угла, съ длинной рукоятію, употребляемый для вытаскиванія чего-либо, напр., ключкою смичуть сіно з стогу; а рыболовы галицкаго Покутья ключкою вытаскиваютъ изъ воды поставленные для ловли рыбы вентері, верші. Kolb. I. 73. 4) = кілок 4. На ключку почепила рушник. Конст. у. 5) Крючекъ для вязанія рукавицъ изъ шерсти. Гол. Од. 69. 6) Крючекъ для протягиванія нитей сквозь начиння и блят (у ткачей). Конст. у. 7) Родъ деревяннаго крючка у колесника, которымъ прихватывается ступица съ одной стороны и сверху, когда въ ней пробиваютъ отверстія для спицъ. Сумск. у. 8) У гребенщика: деревянный крючекъ съ подвязанною веревочкою подножкою или педалью для прижиманія палки съ нарѣзками, придерживающей при работѣ пластинку рога. Вас. 164. 9) Петля, образованная ниткою, снуркомъ, веревкой. Шух. I. 151. Гол. Од. 21, 23. 10) Ростокъ. ключки пускати. Проростать (о сѣмени). 11) Переносно. Хитрость, зацѣпка; придирка. Камен. у. Желех. ключки собі шукати. Искать предлога. ключку закинути. Намекнуть. 12) Родъ дѣтской игры. Ном. № 12577. Ум. ключечка.
Пам'ять, -ти, ж. 1) Память. Май ти розум, май ти пам'ять в своїй головонці. Чуб. V. 349. 2) Память, воспоминаніе. Квітчина пам'ять буде свята вовіки поміж нами. К. (Хата, IX). 3) до пам'яти прийти. Прійти въ память, прійти въ себя. Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла. МВ. І. 47. 4) на пам'яті стати. Припомниться. Тоді тобі усі діла на пам'яті стануть. Чуб.
Півня, -ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. півня́тко.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Хвалетор, -ра, м. Форейторъ. Кучері, хвалетори молодії, на них шапки чорні пуховії. Чуб. V. 52.
Ціша, -ші, ж. ? Лежали берви бервінковії хмелем коло двору, вінцем коло столу, цішами по столові. Гол. IV. 340.
Нас спонсорують: