Брешко, -ка, м.
1) Лгунишка.
2) Лающая собака.
Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
Злосопротивний, -а, -е. Враждебный; о вѣтрѣ, волнѣ: противный. Злосопротивна... хвиля вставав, судна козацькі-молодецькі на три масти розбиває.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2.
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали.
2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став.
3) — на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Пришта, -ти, ж. = причта. Була й нам пришта.
Убагнути, -ну, -неш, гл. Понять. І миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради чого собою не вбагне.
Уволоктися Cм. уволікатися.