Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лицемір

Лицемір, -ра, м. Лицемѣръ. Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку. Єв. Мт. VII.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЕМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЦЕМІР"
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Зазорі́ти, -рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Камен. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
Ізн.. Cм. зн...
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала. Черниг. у.
Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Спречний, -а, -е. = суперечний.
Тарапунька, -ки, ж. Раст. Cucurbita Pepo Var Citriformis. ЗЮЗО. І. 120.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЦЕМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.