Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах.
Гнисти и гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Голубці́. Cм. Голубе́ць.
Куліш, -шу, м. Жидкая каша. Хоч куліш, та з перцем. Тут з салом галушки лигали, лемішку і куліш глитали.
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже.
Пупець, -пця́, м.
1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець.
3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї.
3) Пупокъ, птичій желудокъ.
4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки.
Стільчик, -ка, м.
1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить.
2) Табуретъ.
3) Cм. витушка.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля.
