Глабчастий, -а, -е. О возѣ, саняхъ: ящикъ котораго обшитъ лубомъ.
Журавли́ще, -ща, м. Ув. отъ журавель.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Кацапчик, -ка, Ум. отъ кацап.
Лячни́й, -а́, -е́ 1) Страшный. 2) Боязливый.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Ішов-перейшов місяць по небі. Перейшло місяців два. 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. 6) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри.
Побідаш, -ша, м. Горемыка, бѣдняга. То я аже і не змагаюсь (з жінкою), а як той побідаш, шо сіяв ячмінь, а жінка йому: «гречка!» — згожуюся й я: нехай буде гречка.
Поступно нар. Успѣшно, быстро (о движенія работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш.
Хлебтати, -бчу, -чеш, гл. Хлебать, локать. «Чи не хоч, душко, чаю?» — спитав капитан, хлебчучи його з люлькою. Собака хлебче воду.
