Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личити

Ли́чити, -чить, гл. безл. 1) Приличествовать, слѣдовать. Підпережись, як личить у поході. К. Іов. 84. 2) Быть къ лицу, идти. Ці бинди їй дуже личать. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИТИ"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Дошпаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. дошпарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домазывать, домазать при обмазкѣ хаты глиной, при замазываніи щелей. Дошпаровуй уже швидче, а то ж воно висхне. Харьк.
Жагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Ужалить. Чорненьке маленьке увесь світ жагнуло (заг: блоха). Ном., стр. 295, № 149.
Заста́вонька, -ки, ж. Ум. отъ заста́ва.
Каптурок, -рка, м. Ум. отъ каптур.
Нашорошнти Cм. нашорошувати.
Осияти, -я́ю, -єш, гл. = осіяти. Слава Господня осияла їх. Єв. Л. II. 9.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Цурупалля, -ля, с. соб. отъ цурупалок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.