Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

личити

Ли́чити, -чить, гл. безл. 1) Приличествовать, слѣдовать. Підпережись, як личить у поході. К. Іов. 84. 2) Быть къ лицу, идти. Ці бинди їй дуже личать. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЧИТИ"
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Кавалір Cм. кавалер.
Неладен, неладний, -а, -е. Безпорядочный; нехорошій, некрасивый. У кого дочок сім, то й доля всім, а в мене одна, та й та неладна. Ном. № 1739. Будь він тричі неладен! (брань). Ном. № 5136.
Обновити, -ся. Cм. обновляти, -ся.
Памолодок, -дка, м. = памолодь 1. Вх. Зн. 46.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Поїсти Cм. поїдати.
Полом'ячко, -ка, с. Ум. отъ полом'я.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. Рудч. Чп. 87. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Чуб. II. 380. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює. Ком. Пр. № 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.